Опис педагогічного досвіду  учасника

Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2016»

у номінації «Математика»

Павлик Т.І., учителя математики та  фізики

Сасівської загальноосвітньої школи школи  І-ІІ ступенів

Свалявської районної ради  Закарпатської ї області

 

 

       

         Тема досвіду " Нові педагогічні технології на уроках  математики."

      Як наголошується в новому  Державному стандарті базової і повної середньої освіти, особлива увага в освіті повинна приділятися практичній і творчій складовій навчальної діяльності учнів, яка базується на вмінні здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, здійснювати способи пізнавальної і творчої діяльності спрямованості навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань із різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну реалізацію, формування здібностей до колективної діяльності і самоосвіти [1].

       Реалізація цих завдань передбачена в Державній цільовій соціальній програмі підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2018 року.  Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій організації процесу навчання. Усе це і обумовило вибір теми даного досвіду: «Нові педагогічні технології».

Використання нових педагогічних технологій у навчально-виховному процесі дозволяє вчителям реалізувати свої педагогічні ідеї, а учням дає можливість самостійно вибирати освітню траєкторію - послідовність і темп вивчення тем, систему тренувальних завдань і задач, способи контролю знань. Так реалізується найважливіша вимога сучасної освіти - вироблення в суб'єктів освітнього процесу індивідуального стилю діяльності, культури самовизначення, відбувається їхній особистісний розвиток.

            Вважаю, що актуальність мого досвіду полягає в тому, що використання цих технологій на уроках математики активізує пізнавальний інтерес учнів, розвиває їх творчі здібності, стимулює розумову діяльність, сприяє розвитку їхнього творчого потенціалу і креативності, що реалізується за допомогою індивідуального підходу як шляху до саморозвитку, самореалізації та соціалізації учнів, здійснення позитивного впливу на мотивацію навчання математики. Відомий вислів «Non scholae, sed vitae discimus» («Вчимося не для школи, а для життя») став гаслом нашої спільної з учнями діяльності.     

           Новизна наявного досвіду  характеризується пошуком нових чи вдосконалених концепцій, принципів, підходів до освіти, суттєвою зміною у змісті, формах, методах навчання, виховання і управління навчально – виховним процесом.  Полягає в цілеспрямованому формуванні освітнього середовища, що дозволяє використовувати сучасні педагогічні технології, які сприяють реалізації максимальної самостійності учня на уроці і в позаурочний час; у комбінації відомих методик і прийомів, направлених на розвиток пізнавального інтересу; у розробці наочного матеріалу для розвитку образного мислення; у розробці дидактичного матеріалу з використанням інформаційних технологій.

        Інноваційна значущість пропонованого досвіду передусім простежується в тому, що особливістю учбового процесу є те, що центром діяльності стає учень, який виходячи із своїх індивідуальних здібностей і інтересів, вибудовує процес пізнання. Між учителем і учнем складаються «суб’єкт-суб’єктивні» відносини. Учитель часто виступає в ролі помічника, консультанта, підохочує оригінальні знахідки, стимулює активність, ініціативу і самостійність  (додаток 1).

         Основною педагогічною ідеєю досвіду є створення умов для індивідуального розвитку учня, підвищення його пізнавальної активності через широке застосування на уроках математики сучасних педагогічних технологій.

         Урок із застосуванням сучасних  нових педагогічних технологій – це якісно новий тип уроку, на якому учитель узгоджує методику вивчення нового матеріалу з методикою застосування новітніх технологій, зберігаючи наступність по відношенню до традиційних педагогічних технологій. Дані технології дозволяють дитині працювати в своєму особистому режимі, не створюючи дискомфорту: «не встиг», «не почув» і т.д.

       Учням  з високими учбовими можливостями, вони створюють умови за той самий час отримати поглиблені й розширені знання, що значно економить час того кого навчають і того хто навчає. Причому дитина сама обирає рівень учбового матеріалу, який може (а головне хоче) засвоїти. Повністю розв’язується проблема «пропущеного» матеріалу.

У роботі я спираюсь на наукові та практичні дослідження  вчених  Західної Європи (Дж. Дьюї, В. Кілпатрік, Р. Штейнер), Використовую досвід педагогів-новаторів Л.Виготського,  Б.Нікітіна, О. Пометун.

                Сучасні інноваційні педагогічні технології

Поняття інновація в перекладі з грецької означає «оновлення», «новизна», «зміна» з'явилося вперше в зарубіжних дослідженнях XIX ст., в техніці. В Україні на початку 90-х років XX ст. взято курс на розвиток інновацій.

Інновація в освіті— це:

•        результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем;
•        процес оновлення чи вдосконалення теорії й практики освіти, який оптимізує досягнення її мети.

Педагогічна технологія це наука про розвиток, освіту, навчання і виховання особистості школяра на основі позитивних загальнолюдських якостей та досягнень педагогічної думки а також основ інформатики

Нині існує безліч педагогічних технологій. Зупинюсь на декількох технологіях інноваційного навчання:

–       інтерактивні технології;

–       проектна технологія;

–       комп'ютерно-інформаційна технологія.

     Педагогічну проблему вирішую через сучасні технології на основі особистісно-орієнтованого педагогічного процесу, активізації та інтенсифікації діяльності, підвищення ефективності управління та організації навчального процесу. Особливу увагу приділяю комп’ютерній (інформаційній) технології навчання (А.Єршов),  технології колективно-групового навчання (Й. Песталоцці, Дж. Дьюї), технології проективного навчання, технології ситуаційного моделювання (додаток 2). Існує багато нових форм і методів навчання. З метою підвищення ефективності навчання використовую метод проблемного навчання, форми колективної, індивідуальної та самостійної роботи учнів, надаю перевагу розв'язуванню задач логічного, навчального, пошукового характеру. У моїй педагогічній діяльності впровадження нових педагогічних  технології розпочалося у 2012 році з впровадження її елементів на  відкритому уроці. Поступово почала застосовувати і більш складні методи, спрямовані на самостійне визначення учнями мети діяльності та підведення її підсумків, самооцінки, а саме: «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Обери позицію», «Метод прес», «Рюкзак».

      Усвідомлюю необхідність індивідуального та диференційованого підходу, які допомагають учням з різним рівнем знань з математики здійснювати свою діяльність осмислено, проявляти себе, почуватися  комфортно на уроці. Використовую інтерактивний тест «Так – Ні» [5] та тести на створення логічних пар. Ефективними на уроках такого типу вважаю завдання «Знайди помилку в задачі», «Сформулюй задачу за її короткою умовою» тому, що у такий спосіб маю можливість залучати до роботи учнів, у яких виникають проблеми із розв’язуванням задач. Задачі учні розв’язують, використовуючи «Метод прес», більш складні – за допомогою методу «Ланцюжок».

         На кожному уроці тримаю під контролем учнів, які мають математичний склад мислення і високий рівень знань з математики. Такі учні отримують індивідуальні творчі завдання на уроках і для домашньої роботи, стають консультантами для однокласників, залучаються до участі в олімпіадах, турнірних змаганнях, конкурсах. Це дає можливість таким учням більш повно розкрити свій творчий потенціал. ».

         Використовую такі інтерактивні технології :

 «Мікрофон» застосовую на етапі актуалізації опорних знань учнів або на етапі закріплення вивченого матеріалу. Він дає змогу кожному висловити свою думку з приводу чогось. Висловлені думки не оцінюються і не коментуються, під час виступу ніхто не має права перебивати, перепитувати.

«Мозковий штурм» застосовую на різних етапах уроку. Цей метод базується на використанні знань учнів, здобутих на попередніх уроках, він потребує від них короткої, швидкої точної відповіді, передбачає вислуховування ідей без їх обговорення.

          «Прес»  використовую на етапі вивчення нового матеріалу,коли виникають суперечливі питання і необхідно чітко аргументувати позицію з проблеми, переконати інших у правоті.

На етапі уроку узагальнення та систематизації знань використовую інтерактивну технологію «Незакінчене речення».

Ефективним шляхом виховання у школярів зацікавленості до вивчення предмета і розвитку пізнавальних процесів, що відбуваються на уроці, є дидактичні ігри та різноманітні ігрові прийоми

Ігрову форму занять можна застосовувати на різних етапах уроку та вивчення теми.  Наприклад, у курсі математики 7 класу учні знайомляться з формулами скороченого множення (тема «Цілі вирази»). Щоб учні могли вільно оперувати ними під час розв’язування задач і вправ, вони повинні найуживаніші з них і такі, що найменше зустрічаються на практиці, знати  напам’ять.

Щоб формули краще запам’ятались, а також для контролю за їх засвоєнням, на уроках я використовую такі дидактичні ігри:

Математичне доміно, що складається з 12-13 карток, кожна з яких поділена рискою на дві частини – на одній записано завдання, на другій – відповідь до іншого завдання.

Картки зворотнього зв’язку, що складаються з п’ти-шести планшетів з прозорої плівки (так званих файлів), з’єднаних у «книжку», куди вставляють картки з відповіддю. Запитання ставлю усно, учні знаходять правильну відповідь і показують її. Таким чином, я відразу помічаю,  як діти знають матеріал.

Ці ігри можна проводити як на початку уроку, так і в кінці будь-якого  уроку зазначеної вище теми, змінюючи та урізноманітнюючи завдання.

Суттєво підвищують активність і викликають зацікавленість учнів навчальні кросворди.

Під час закріплення навчального матеріалу проводжу гру «Так-ні». Я читаю запитання, причому лише один раз, перепитувати не можна. За той час, коли читається запитання, необхідно записати відповідь «так» або «ні». Головне тут-зацікавити найпасивніших і залучити їх до навчання.

В своїй практиці я також проводжу нестандартні уроки, що не лише містять елементи гри, а є дидактичною грою за змістом. Це такі уроки, всі елементи яких, пов’язані певним сюжетом, ідеєю тощо, і такі, формою проведення яких передбачено постійну взаємодію вчителя з учнями та учнів між собою, це такі уроки, в яких систему ігрових дій сплановано так, що через неї реалізується навчально-виховні можливості, що закладені у змісті матеріалу. Наприклад, урок-гра «Математичний ярмарок», на якому учні продаючи «товари» різного ступеня складності, вдосконалюють вміння і навички застосування формул скороченого множення. Саме на таких уроках я дуже часто застосовую інтерактивні технології , такі як колективно-групове та кооперативне навчання, використовуючи  метод  роботи в малих групах.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що вчитель організовує пізнавально-навчальну діяльність учня таким чином, що він самостійно розв’язує певні ситуації, проблеми, спираючись на свої потенційні можливості і вже набуті знання у процесі взаємодії «учень-інформація», «учень-ситуація», «учень-знання», «учень-проблема», «учень-учень»,  «учень-група» тощо (додаток 4).

Об’єднуючи учнів в групи змінного складу, я забезпечую їм почуття власної безпеки, адже тепер не учень особисто відповідає за результати роботи, а вся група. Тому сильні учні ще краще розвивають свої можливості щодо розв’язування різнорівневих завдань, організаторські здібності. Поряд з цим, слабкі учні вже не пригнічені «комплексом неуспішності», вони відчувають підтримку однодумців, вільніше і впевненіше почуваються, включаються в роботу своєї групи. Наприклад, у курсі геометрії 8 класу вивчається тема «Прямокутник. Ромб. Властивості прямокутника, ромба». Всі учні класу об’єднуються у дві групи, де перша отримує завдання - дати означення прямокутника та довести властивість його діагоналей, а друга -дати означення ромба і довести властивість його діагоналей.

Як результат роботи груп – створення опорного конспекту в зошитах, що включає в себе план доведення відповідних теорем. Під час роботи груп я консультую учнів, відповідаю на запитання, що виникають. Через 10-15 хвилин учні об’єднуються в нові групи, де є представники,   що вивчали і прямокутники, і ромби. Під час перевірки виконання завдань до дошки викликаються кращі з учнів, причому учень, який вивчав властивості прямокутника, розповідає про властивості ромба і навпаки. Потім ще раз всі разом повторюємо всі пункти доведення теорем. .  

        Комп'ютерні технології навчання

Сучасний комп’ютерний клас, дозволяє широко використовувати інформаційно-комунікаційні технології. У викладанні математики я використовую комп’ютер на всіх етапах уроку – при пояснені нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі. Наприклад, якщо в класі є в наявності тільки один комп’ютер або якщо стоїть завдання організації колективної роботи з пошуку шляхів розв’язання завдань, постановки проблеми, організовую роботу класу за допомогою мультимедійного проектора. Такий підхід у ряді випадків виявляється більш продуктивним, ніж індивідуальна робота учнів з комп’ютером.

Повторення та закріплення засвоєних знань, умінь і навичок в процесі інтерактивної взаємодії учня з комп’ютером - один із найпродуктивніших сучасних дидактичних прийомів. Використання тестових завдань дає можливість суттєво підвищити ефективність роботи, відкриває шлях до оперативного зворотного зв’язку, під час якого отримується інформація про особливості засвоєння учнями нового матеріалу.

Перевіривши тестові завдання, можна вчасно відкоригувати навчальний матеріал наступного уроку, приділивши увагу більш складному, зосередити увагу школярів на інформації, яку необхідно запам’ятати, виявити прогалини у знаннях.

         Пояснення нового матеріалу

         На цьому етапі уроку найбільш ефективним є навчальний тип діяльності. Вплив навчального матеріалу на учнів багато в чому залежить від ступеня і рівня ілюстративного усного матеріалу. Візуальна насиченість навчального матеріалу робить його яскравим, переконливим, сприяє кращому його засвоєнню та запам’ятовуванню.

При вивченні нової теми можна провести урок-лекцію із застосуванням комп’ютерних презентацій, які дозволяють акцентувати увагу учнів на важливих моментах викладеної інформації. Пояснення теми уроку супроводжується демонстрацією слайду, на якому дається тема уроку і план вивчення теми. Потім іде пояснення теми по плану, учні роблять необхідні записи. Після пояснення теми учні розв’язують усні вправи, потім розв’язують в зошитах більш складні завдання. Всі запропоновані завдання також представлені на слайдах. Особливістю застосування комп’ютерних презентацій є наявність автоматичного контролю і обмеження часу демонстрації слайд-шоу,  поєднання  усного лекційного матеріалу із демонстрацією слайд-шоу дозволяє концентрувати візуальну увагу учнів на особливо значущих моментах учбового матеріалу.    

У роботі застосовую  педагогічні програмні засоби: «Бібліотеку електронних наочностей», “Програмно-методичний комплекс навчального призначення “Математика, 5-6 класи” для загальноосвітніх закладів”, «Пакет динамічної геометрії  DG», « Algebry 1.4», ресурси мережі Інтернет, а також інші доступні джерела інформації. У своїй практичній роботі я найчастіше  використовую презентації, створені за допомогою програми Power Point. Пояснення супроводжуються інформацією на слайдах, що є не тільки яскравою динамічною ілюстрацією, а й способом фіксації нового матеріалу. Практика показує, що методи і прийоми, які використовуються під час вивчення навчального матеріалу у формі презентацій сприяють розширенню дидактичних можливостей уроку; більш наочному поданню навчального матеріалу; підвищенню інтересу до предмету через активізацію пізнавальної діяльності учнів ; самореалізації учнів; розвитку прийомів мислення: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; розвитку практичних вмінь здійснювати обробку інформації; у стислій формі відтворювати інформацію; формуванню інформаційної культури; естетичному вихованню за рахунок використання комп'ютерної графіки, технології мультимедія; надбанню досвіду використання інформаційних технологій в індивідуальній та колективній навчально-пізнавальній діяльності.

Такі уроки викликають в учнів справжній інтерес, змушують працювати всіх, навіть слабких. Учні самі беруться створювати презентації за темами, які їх цікавлять, з використанням мультимедійних технологій і з демонстрацією їх у класі.Використання навчальних програм є дуже ефективним методом навчання, якщо він поєднується з традиційними методиками, а вчитель займає активну позицію та при необхідності стає проміжною ланкою між комп’ютером та учнем під час практичних занять.

Проектне навчання на уроках математики

   Проектна технологія використовується здебільшого в позаурочний час. Пріоритетними методами проектної діяльності залишаються методи стимулювання і мотивації навчання, дослідницької діяльності, навчання прийомам пізнавального пошуку.

 Метод проектів має 6 стадій: підготовка, планування, дослідження, результати і висновки, представлення або звіт, оцінка результатів.

    Головним результатом використовування проекту стає підвищення інтересу учнів до навчального процесу, можливість самостійної і самоосвітньої діяльності учнів і як наслідок достатньо високий рівень знань. Використання дослідницької технології в проектуванні розвиває пізнавальну активність школярів, вміння творчо мислити, сприяє здобуттю більш глибоких знань. Уроки стають більш пізнавальними, емоційно насиченими, практично значущими .

Методика розробки творчого проекту передбачає:

• ґрунтовне вивчення теми учнями;
• підготовку відповідних презентацій.

Така робота може бути досить тривалою, що дає змогу учням успішно здійснювати пошукові та дослідницькі завдання з використанням різних джерел інформації, в тому числі й Інтернету.

Учні з високим рівнем пізнавальної активності, використовуючи Інтернет, одержують розширений доступ до інформації. Вони самостійно розшукують повідомлення про проведення конкурсів, олімпіад, конференцій, тестування і т.д.

Найчастіше використовую такі види проектів як інформаційні, дослідницькі, творчі. Вибір виду проекту залежить від нахилів учнів і теми. Результати роботи над проектами оформляються у вигляді презентацій за допомогою програми PowerPoint.

Застосування цієї програми дає можливість учителеві та учням складати презентації для організації інформаційної підтримки під час підготовки і проведення уроків математики і в позакласній роботі. Ця методика передбачає використання на уроках мультимедійного проектора.

     Під моїм керівництвом учні 6 класу розробили проект «Золотий переріз»,.  Результатом такої проектної діяльності стало підвищення мотивації учнів до навчання, більш стійкі і ґрунтовні знання із теми «Пропорція».

     Одним із найважливіших аспектів роботи вчителя математики є планування уроків розв’язування задач. Розвиваючи логічне мислення особистості, важливе місце визначається формуванню умінь розв’язувати задачі, тобто навчанню вмінням здійснювати пошук розв’язку конкретної задачі. Для цього розробила свої рекомендаці: 

1) Уважно прочитай і перекажи сам собі умову задачі;

2) Запиши коротку умову задачі, створивши її мікромодель;

3) Всі аналітичні дані в задачі переведи в однакові одиниці

вимірювання;

3) Виконай, при потребі, малюнок до задачі, записавши на ньому всі

дані задачі;

4) Розділи розв‘язування на ряд очевидних частин і запиши відповідні

математичні моделі (рівняння, систему рівнянь тощо);

5) Оціни розв‘язок задачі у відповідності до її умови, запиши відповідь.

6) Пошукай інші способи розв’язування цієї ж задачі. Порівняй

відповіді і зробити висновок.

Занурення в  нові педагогічні технології привело до усвідомлення, що спектр їх використання набагато ширший. Елементи даних технологій стали ефективними й у моїй позакласній роботі з предмета – підготовці учнів до олімпіад і турнірів, а також у роботі класного керівника. Активне залучення учнів до участі в конкурсах і олімпіадах створює  позитивну мотивацію до  навчання. Серед учнів є учасники і призери районного туру олімпіади з математики (2013 рік  Головнич Наталія 7 клас – 2 місце ). З фізики  Мутовкина Галина 9 клас – 3 місце,(2013)  Іванова Яна 8 клас – 3 місце (з фізики )2014, Іванова Яна 9 клас – 3 місце (з фізики )2015;

Є учні, які вже традиційно декілька років беруть участь у міжнародних конкурсах «Кенгуру» з математики та «Левеня» з фізики.

     Основною проблемою в роботі вважаю нестачу часу, яку долаю шляхом інтенсифікації навчального процесу за допомогою технологій, зазначених вище; використовую інтернет - ресурси для спілкування з учнями, дистанційні консультації.

    Втілення даного педагогічного досвіду дає певні результати . Анкетування учнів показує, що математика – складний, але один із улюблених предметів учнів 5-9 класів. Мій досвід роботи показує, що використання  нових педагогічних технологій у поєднанні з традиційними методами навчання  в навчанні математики дозволяє диференціювати навчальну діяльність на уроках, активізує пізнавальний процес учнів, розвиває їх творчі здібності, стимулює розумову діяльність, збуджує до дослідницької діяльності, зростає їх активність, посилює у них прагнення здобувати знання самостійно. На уроці створюється атмосфера співробітництва, розуміння і доброзичливості

 Список використаної літератури

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2004. – № 1–2. – С. 5-9; С. 31-34
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392// Інформаційний збірник та коментарі МОН. – 2012. - № 4 -5. – С. 3 – 90.
3. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки /А.О. Гін. – Луганськ, 2005. – 84 с.
4. Арутюнов В. Х., Мішин В. М., Свінціцький В. М. Методологія соціально-економічного пізнання К.: КНЕУ, 2005. — 353 c.
5. Макаренко В.М. Як опанувати технологію критичного мислення / В.М. Макаренко, О.О. Туманцова. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 96 с.
6. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій і інновацій / Н.П. Наволокова. – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 176 с.
7. Основи критичного мислення / [О.І. Пометун, Л.М. Пилипчатина, І.М. Сущенко, І.О. Баранова]. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 216 с.
8.   Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. – К.: Просвіта; 2000.-368с.
9. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
10.  Селевко Г.К. Сучасні освітні технології.-М: Народне утворення, 1998р.-255с.
11. Стратегія реформування освіти в Україні: рекомендації з освітньої політики. – К.: Вид-во «К.І.С.», 2003. – С. 25-26
12.   Химинець В.В., Інноваційна освітня діяльність. – У.: Інформаіно-видавничий центр ЗІППО,  2007. – 364с.